Володимирська гірка — один із найвідоміших київських парків, закладений у середині XIX століття на терасах Михайлівської гори. Розташований у самому серці історичного Києва, він охоплює понад 16 гектарів зелених схилів зі старовинними алеями, панорамними видами на Дніпро й архітектурними пам’ятками. Із 1972 року парк має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, що підкреслює його культурну й природну цінність для міста.
Історія Володимирської гірки тісно пов’язана з Михайлівським Золотоверхим монастирем та давніми міськими укріпленнями, які у 1830–1840-х роках були перебудовані в тераси з упорядкованими схилами та алеями. У 1853 році встановили монумент князю Володимиру, який став композиційним центром парку й дав назву всій місцевості. Протягом наступних десятиліть на гірці з’являлися альтанки, декоративні клумби, панорама «Голгофа» та інші елементи, що формували її впізнаваний образ.
Сучасна Володимирська гірка — це гармонійне поєднання історії, природи та міської інфраструктури. Тут розташовані Кокорівські альтанки, скульптурні композиції, зокрема, присвячена Данте Аліг’єрі, а також верхня станція київського фунікулера. З верхніх терас відкриваються мальовничі краєвиди Києва, а сама гірка залишається популярним місцем прогулянок, відпочинку та культурних подій, зберігаючи свою значущість у міському ландшафті вже понад півтора століття.