Навпроти червоного корпусу університету, серед зелені однойменного парку, височіє пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку — один із перших у Києві. Його відкрили у 1939 році, до 125-річчя від дня народження поета.
Автором скульптури став відомий український скульптор Матвій Манізер, а архітектурну частину створив Євген Левінсон. Вони зуміли поєднати велич і простоту, передавши образ Шевченка як мислителя, борця й людини, що дивиться просто в майбутнє свого народу.
Постать Кобзаря спрямована в бік університету — не випадково. Саме тут, у складі Археографічної комісії, він колись працював, саме тут формувалися його ідеї про волю, гідність і просвітництво.
У радянські часи цей пам’ятник став місцем тихого спротиву. Студенти, інтелігенція, патріотично налаштовані люди збиралися тут у дні народження та смерті Шевченка та дні перепоховання , покладали квіти, читали вірші — навіть тоді, коли це було заборонено.
Сьогодні монумент у парку Шевченка — не просто частина міського пейзажу. Це символ українського духу, нагадування про силу слова й про те, що справжня культура завжди стоїть на сторожі свободи.