Пам’ятник княгині Ользі на Михайлівській площі — одна з найзнаковіших київських скульптур, присвячена видатній жінці-правительці, символу мудрості й державної сили. Разом із фігурами Святих Кирила і Мефодія та Апостола Андрія Первозванного він створює монументальну композицію, що відтворює витоки християнської та культурної традиції Київської Русі. Ідея спорудження пам’ятника виникла на початку XX століття як частина концепції «історичного шляху» — алеї монументів, які мали б поєднати Софійську та Михайлівську площі. Первісну групову композицію виконали Іван Кавалерідзе та його колеги з бетону — інноваційного матеріалу свого часу.
Після урочистого відкриття в 1911 році пам’ятник проіснував недовго: у вирі революційних подій 1919-го його було зруйновано, а фрагменти скульптур закопано неподалік. Лише в 1990-х роках розпочалося повернення історичної справедливості. Спершу встановили макет втраченої композиції, а згодом провели розкопки, під час яких знайшли частини оригінального монумента (крім голови княгині). Ці уламки нині зберігаються в парку скульптур Івана Кавалерідзе на Андріївському узвозі, нагадуючи про драматичну долю пам’ятника і його творців.
У 1996 році, до Дня Києва, скульптуру відновили — цього разу з білого мармуру та рожевого граніту. Сьогодні пам’ятник княгині Ользі не лише відтворює первісну композицію, а й слугує важливою частиною історичного маршруту міста. Поряд з Михайлівським Золотоверхим монастирем, Софійським собором та памʼятником Святому князю Володимиру цей монумент перетворюється на точку зустрічі з історією, яку варто відчути особисто.