Пам’ятник Ярославу Мудрому встановлено біля Золотих воріт — символу його правління та головної парадної брами середньовічного Києва. Автором ідеї та ескізу став видатний київський скульптор, кінорежисер і драматург Іван Кавалеридзе, знаний своїми роботами у стилі монументального модернізму.
Ярослав Мудрий — один із найвизначніших правителів Київської Русі. Коли йому вдалося стати Великим князем після династичної боротьби зі своїми братами за спадщину Володимира Великого, він не лише утвердив владу, але й розпочав грандіозну перебудову столиці. Саме за його правління Київ перетворився на справжню «Північну Візантію» — потужний політичний і культурний центр Європи XI століття.
Період князювання Ярослава Мудрого (1019–1054) вважають «золотою добою Русі». Саме тоді з’явилися нові храми, серед яких найвеличніший — Софійський собор, укріплювальні стіни та Золоті ворота, а також інші оборонні й сакральні споруди. Київ набув нового архітектурного вигляду: розквітло монументальне будівництво, розвивалися мистецтва і культура, зʼявилися нові арт-медіуми – мозаїка та фресковий живопис. В цей період Київ поступово формував власний «київський стиль».
Ярослав Мудрий приділяв увагу не лише архітектурі, а й розвитку культури та освіти. За період його правління з’явилися перші бібліотеки, літописання, школи при церквах. Він проводив активну внутрішню і зовнішню політики, зміцнював міжнародний авторитет Русі династичними шлюбами: його доньки стали королевами Франції, Норвегії та Угорщини, а син Ізяслав одружився з представницею польської королівської династії. Завдяки цьому Ярослава називали навіть «тестем Європи».
Скульптура Ярослава біля Золотих воріт уособлює цю епоху могутності й розквіту. Князь зображений з макетом Софійського собору в руках — символом культурного та духовного піднесення Київської Русі. Це не лише пам’ятник правителю, а й нагадування про добу, коли Київ став одним із центрів християнської цивілізації середньовічної Європи.