Музей «Золоті ворота» — філія Національного заповідника «Софія Київська», об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Він розташований у павільйоні, що накриває автентичні залишки головної брами Київської Русі, збудованої за правління Великого київського князя Ярослава Мудрого. В літописі «Повість минулих літ» про будівництво Золотих воріт зафіксована дата 1037 рік. Ворота стали символом величі держави й були парадним в’їздом до столиці, зразком для них слугували Золоті ворота Константинополя.
Первісна споруда сягала близько 12 метрів заввишки, мала широкий проїзд і надбрамну церкву Благовіщення, прикрашену мозаїками. Вона поєднувала камінь, плінфу й дерево, виконувала одночасно оборонну та представницьку функції. Тут відбувалися урочисті княжі виїзди, а через ворота до Києва в’їжджали посли й купці.
Після руйнації Києва військами Хана Батия у XIII столітті ворота частково були зруйнувані, згодом втратили оборонне значення і до XIX століття вже стояли в руїнах. У 1832 році археологи дослідили залишки, а вже через півтора століття в 1982 році, до 1500-ліття Києва, над ними звели павільйон. Сьогодні тут діє музей з експозицією археологічних знахідок і фрагментів стін XI століття.
Музей «Золоті ворота» поєднує автентичну історію та сучасні методи збереження, є важливим науковим і туристичним центром столиці та одним із головних символів Києва поряд із Софією Київською та Лаврою. З терас музею відкриваються приголомшливі види на Київ, київську мережу вулиць в районі Золотих воріт.