Станція метро «Вокзальна» — одна з найстаріших і найвідоміших у Києві, розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Політехнічний інститут» і «Університет». Вона була відкрита 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва Київського метрополітену, ставши важливими підземними воротами столиці, що поєднали залізничний вокзал із центром міста.
Сьогодні «Вокзальна» — одна з найзавантаженіших станцій метрополітену, адже через неї щоденно проходять тисячі пасажирів, які прибувають до Києва залізницею. Вона має статус пам’ятки архітектури місцевого значення, що свідчить про її культурну й історичну цінність.
За своєю конструкцією це пілонна трисклепінна станція з острівною платформою. Три підземні зали — центральний і два бічних — сполучені проходами-порталами, що чергуються з мармуровими пілонами, які до верху розширюються і завершуються масивним карнизом. Розкішне облицювання білого та лекального мармуру надає станції урочистого вигляду, підкреслюючи її значення як візитівки міста.
Ідейний задум архітекторів — ознайомити гостей столиці з історією України. У центральному залі розташовані великі бронзові медальйони (художник Олексій Мизін), які відтворюють визначні події українського минулого.
Наземний вестибюль, створений архітекторами Анатолієм Добровольським та Іллею Масленковим, — двоповерхова будівля, що безпосередньо прилягає до Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський. Поблизу також розташована станція швидкісного трамвая «Старовокзальна», що робить «Вокзальну» важливим транспортним вузлом міста.