Поруч із червоним корпусом університету розкинувся цікавий і майже забутий куточок старого Києва — Латинський квартал. Він сформувався ще в середині XIX століття, коли зводили головну університетську будівлю. Тут оселилися викладачі та студенти університету, створивши своєрідне академічне містечко.
Назва походить із європейської традиції. У середньовічних університетах мовою науки була латина, тож райони навколо навчальних закладів часто називали латинськими кварталами. У Києві ця назва теж прижилася — але набула власного, особливого звучання.
Латинський квартал розташувався в історичній місцевості Панківщина, де колись протікала річка Либідь. Три вулички, що спускаються в її долину — Тарасівська, Панківська та Микільсько-Ботанічна — стали своєрідним символом університетського життя. Саме через ці назви народилася красива легенда: мовляв, три вулиці уособлюють трійцю засновників Кирило-Мефодіївського товариства — Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та Миколу Костомарова.
Серцем кварталу є університетський ботанічний сад — найстаріший у Києві. Він розташований просто біля університету, у мальовничому урочищі. Тут ростуть унікальні рослини з усього світу, є старовинна оранжерея з пальмою, а також перший у Києві кліматрон — купольна теплиця зі сталим мікрокліматом.
Ботанічний сад завжди був улюбленим місцем прогулянок і побачень киян, а сьогодні поруч розташована станція метро “Університет” — ще одна невід’ємна частина цього історичного куточка.
Латинський квартал і нині зберігає дух студентства — спокійний, творчий, трохи романтичний. Це місце, де Київ відчувається молодим, як і сам університет, що дав йому життя.