Київські каштани — квітучий символ столиці. Київ прекрасний у будь-яку пору року, та найбільше зачаровує навесні, коли на Хрещатику й у всій центральній частині міста спалахують білі та рожеві «свічки» каштанів. Саме тому Київ часто називають містом каштанів. У радянські часи квітучий каштан був офіційним символом міста та прикрашав його герб. А справжнім музичним гімном столиці стала пісня «Київський вальс» Андрія Малишка й Платона Майбороди, у якій образ цвітіння каштанів пов’язаний із молодістю та щастям.
Хоч батьківщина каштанів — Греція, у Києві вони з’явилися дуже давно. Існує кілька версій їх появи. Найпопулярніша розповідає, що 1842 року генерал-губернатор Бібіков привіз нащеплені каштани з Балкан до приїзду царя Миколи І. Але через примху монарха дерева викорчували, і кияни врятували їх, пересадивши до власних дворів. Інша версія стверджує, що каштани прикрашали монастирські садиби ще в XVII–XVIII століттях. Дехто пов’язує їх появу з відставними офіцерами війни 1812 року, які повернулися в місто та привезли саджанці з Європи.
Сьогодні квітучий каштан залишається одним із найпоетичніших символів Києва. Коли навесні Хрещатик освітлюється каштановими «свічками», місто набуває особливого шарму, який приваблює й киян, і гостей столиці.
Пісня у виконанні Карели «Думка» «Київський вальс» подарує вам движ та рух Хрещатика у ритмі вальсу і допоможе уявити атмосферу весняного Києва