Після відкриття університету в 1834 році постала потреба у власних навчальних корпусах. Створення головної будівлі доручили відомому архітектору Вінченцо Беретті, який переміг у престижному архітектурному конкурсі в Петербурзі. Саме він розробив не лише проєкт університету, а й Генеральний план розвитку Києва того часу.
Завдяки його роботі з’явилася нова частина міста — з прямими вулицями, зеленими бульварами і будівлею, що стала центром нового району. Цю місцевість назвали Латинським кварталом — за європейською традицією так називали райони навколо університетів, де вирувало студентське життя.
Архітектура червоного корпусу виконана в класицистичному стилі: симетрія, монументальні колони, чіткі лінії та стримана велич. Але найбільше вражає, звісно, червоний колір стін. Саме завдяки йому будівлю прозвали “червоним корпусом”.
Цей колір породив чимало легенд. За однією з них, відтінок червоної фарби був обраний не випадково — він символічно повторює кольори стрічки ордена Святого Володимира, під чиїм ім’ям і було засновано університет. Чорні капітелі колон гармонійно поєднуються з червоними стінами, створюючи урочистий і водночас спокійний образ — такий, що відразу впізнається з будь-якої точки Володимирської вулиці.
Сьогодні червоний корпус залишається не просто місцем, де навчаються — це архітектурна перлина Києва і важлива частина його історії.